Пінопласт EPS приклеюють спеціальними клейовими сумішами, які мають достатню адгезію до утеплювача та основи й не містять речовин, здатних пошкодити пінополістирол. Спосіб монтажу залежить від стану поверхні: на рівній основі клей можна наносити суцільно, а при нерівностях використовують смугово-маяковий метод. При цьому важливо розрізняти EPS та екструдований пінополістирол XPS, оскільки це різні види теплоізоляції, для яких підбирають відповідні матеріали та технологію приклеювання.
Для EPS використовують спеціалізовані цементні клеї для теплоізоляційних плит або універсальні суміші, які підходять одночасно для приклеювання й подальшого створення базового армувального шару. Тому, визначаючи, чим клеїти пінопласт, потрібно враховувати не тільки матеріал утеплювача, а й площу робіт та подальшу технологію оздоблення.
Основні варіанти такі:
● спеціальний клей, призначений саме для фіксації пінополістирольних плит;● універсальна суміш для приклеювання та армування EPS;● універсальна суміш для невеликої ділянки, коли одного мішка достатньо для обох етапів робіт.На великих фасадах доцільніше використовувати окремий клей для приклеювання, оскільки універсальні армувальні суміші зазвичай дорожчі. Інша ситуація виникає на невеликих площах. Наприклад, якщо утеплюється стеля невеликого приміщення і одного мішка суміші вистачає спочатку на фіксацію плит, а потім на армування, купувати два різні матеріали немає практичної потреби.
Водночас не можна автоматично переносити ці рекомендації на XPS. EPS є звичайним пінополістиролом, а XPS має іншу структуру поверхні, тому для екструдованого матеріалу діють окремі рекомендації щодо приклеювання.
У системах утеплення клей насамперед підбирають відповідно до типу утеплювача. Тип і стан основи впливають уже на її підготовку та спосіб нанесення клейової суміші.
Перед тим як визначати, на що клеїти пінопласт, потрібно перевірити саму поверхню. Вона має бути міцною, сухою, без відшарувань і забруднень, які можуть погіршити адгезію
Підготовка включає кілька основних дій:
● пил, бруд, мастила, жир, мох, напливи бетону та розчину видаляють;● слабкі і нестабільні ділянки основи прибирають до міцного шару;● за необхідності поверхню очищають механічно металевою щіткою, шліфувальною машиною або іншим відповідним інструментом;● після промивання водою основу залишають до повного висихання;● поверхні з високим або нерівномірним водопоглинанням обробляють ґрунтом глибокого проникнення;● для щільних основ застосовують адгезійний ґрунтувальний засіб.Така підготовка потрібна незалежно від того, приклеюють EPS до бетону, керамічних або силікатних елементів, пористого бетону чи оштукатуреної стіни. Різниця полягає у тому, як конкретна основа поглинає воду та наскільки добре забезпечує зчеплення з клеєм.
Для EPS не можна використовувати клейові матеріали з органічними розчинниками, здатними руйнувати структуру пінополістиролу. У такому випадку замість міцного з'єднання можна отримати деформацію або часткове розчинення плити.
Особливо небезпечні склади, що містять:
● ацетон;● толуол;● уайт-спірит.Такі речовини контактують із пінополістиролом і пошкоджують його. Саме тому поклейка пінопласту повинна виконуватися матеріалами, призначеними або прямо дозволеними для EPS.
Вибирати клей лише за високою міцністю або універсальністю також неправильно. Насамперед потрібно перевірити сумісність з теплоізоляційною плитою та призначення матеріалу.
Технологія залежить від рівності поверхні. Якщо основа не має помітних перепадів, клей наносять суцільно. Якщо нерівності становлять приблизно 5–15 мм, застосовують смугово-маяковий метод.
Тому перед тим, як клеїти пінопласт на стіну, спочатку оцінюють основу, а вже після цього вибирають спосіб нанесення суміші.
Основу очищають від усіх речовин і нестабільних ділянок, що можуть погіршити зчеплення. Поглинаючі або запилені поверхні за потреби ґрунтують, а щільні основи додатково готують адгезійним ґрунтом.
Після підготовки поверхня повинна залишатися міцною та сухою.
Сухий матеріал засипають у зазначену виробником кількість чистої води та перемішують низькообертовим будівельним міксером до однорідної консистенції. Після першого перемішування суміш витримують приблизно 5 хвилин і перемішують повторно.
Важливо: вже затверділий матеріал не можна відновлювати додаванням води або свіжої суміші.
Якщо стіна рівна, клей розподіляють по поверхні утеплювача тонким суцільним шаром. Після цього його вирівнюють зубчастою стороною шпателя із зубом не менше 10×10 мм.
Такий спосіб дає можливість отримати рівномірний контакт між плитою та підготовленою стіною.
Якщо нерівності становлять від 5 до 15 мм, використовують інший принцип. Саме тут особливо важливо розуміти, як наносити клей на пінопласт, щоб плита була зафіксована по всій необхідній площі.
Клей наносять:
● по периметру плити смугами шириною 4–5 см;● у смугах залишають розриви, щоб під час притискання не утворювалися повітряні пробки;● у центральній частині плити формують від 2 до 6 клейових маяків;● діаметр кожного маяка становить приблизно 100–120 мм.Товщину клею підбирають так, щоб після притискання плита контактувала з основою і по периметру, і в центральній частині.
Плиту встановлюють у потрібне положення та притискають так, щоб її поверхня знаходилася в одній площині з уже змонтованим утеплювачем. Сусідні плити щільно стикують між собою, при цьому вертикальні шви не повинні збігатися.
Після притискання клейова суміш має контактувати щонайменше з 60% площі плити. Надлишки клею, які виступили під час монтажу, видаляють.
Після приклеювання витримують технологічну перерву не менше 3 діб. Після цього плити додатково закріплюють фасадними дюбелями та переходять до наступних етапів системи утеплення.
Принцип підготовки основи та вибору клею залишається тим самим, як і при монтажі на стіну. Водночас при роботі зі стелею особливо важлива надійна первинна фіксація плити, оскільки на неї одразу діє власна вага.
Перед тим, як клеїти пінопласт на стелю, основу також очищають, перевіряють її міцність і за потреби ґрунтують. Потім готують суміш відповідно до інструкції та наносять її способом, який відповідає рівності поверхні.
Для невеликого приміщення тут може бути економічно доцільною універсальна суміш для приклеювання та армування. Якщо одного мішка вистачає на обидва етапи, немає необхідності окремо купувати клей для монтажу і суміш для базового армувального шару.
У будь-якому випадку плита повинна щільно прилягати до основи, а подальші роботи виконують тільки після достатнього затвердіння клейового шару.
У нашому асортименті є як спеціальні клеї для приклеювання пінополістиролу, так і універсальні суміші для приклеювання та армування. Вибір залежить насамперед від типу будівництва й масштабу робіт.
Для приклеювання EPS можна використовувати такі рішення:
● KREISEL 205 КОТЕДЖ Клей для приклеювання мінераловатних та пінополістирольних плит — призначений для використання в системах утеплення, зокрема в малоповерховому будівництві. Для EPS допускається суцільний або смугово-маяковий метод нанесення залежно від рівності основи. Орієнтовна витрата становить 4–6 кг/м², а товщина клейового шару може досягати 20 мм. Після затвердіння матеріал є водо- та морозостійким і забезпечує високу адгезію до утеплювача та підготовленої основи.● KREISEL 210 ОБ'ЄКТ Клей для приклеювання пінополістирольних плит — розроблений для фіксації EPS на фасадах висотних будівель. Суміш можна наносити суцільним або смугово-маяковим способом залежно від нерівності поверхні. Орієнтовна витрата становить 4–6 кг/м², товщина шару може досягати 20 мм, а подальші роботи після приклеювання виконують не раніше ніж через 3 доби.● KREISEL EXPERT TF20 Клей для приклеювання та армування пінополістирольних плит — призначений для EPS у системах утеплення. Його можна використовувати для приклеювання пінополістирольних плит, зокрема на фасадах висотних будівель. Суміш має високу адгезію до основи й утеплювача, є водо- та морозостійкою, а орієнтовна витрата при приклеюванні становить 4–6 кг/м². Для EPS допускається суцільний або смугово-маяковий метод нанесення залежно від рівності основи.● KREISEL EXPERT TF21 Клей для приклеювання мінераловатних та пінополістирольних плит — також підходить для фіксації EPS і розроблений для використання у висотному будівництві. Матеріал має високу адгезію до основи та плит утеплювача, відзначається пластичністю, паропроникністю, водо- і морозостійкістю. Орієнтовна витрата при приклеюванні становить 4–6 кг/м², а спосіб нанесення для EPS також залежить від рівності поверхні.Окремо потрібно врахувати універсальні клеї для приклеювання та армування утеплювача. Загалом суміші КРАЙЗЕЛЬ, призначені для створення армувального шару на EPS, також можна використовувати для його первинної фіксації.
На великих площах спеціалізований клей для монтажу утеплювача зазвичай економічно вигідніший. Універсальна суміш стає практичним рішенням для невеликого обсягу робіт, коли матеріал з одного мішка можна використати і для приклеювання, і для подальшого армування.
Тому при виборі конкретного продукту ми рекомендуємо спочатку визначити вид утеплювача, тип будівництва та площу робіт, а вже після цього вирішувати, чи потрібен окремий монтажний клей, чи достатньо однієї універсальної суміші.
Щоб правильно визначити, як клеїти пінополістирол, потрібно оцінити основу й використати сумісний з EPS клей. На рівну поверхню його наносять суцільно зубчастим шпателем, а при нерівностях 5–15 мм застосовують смугово-маяковий метод. Після притискання клей повинен контактувати щонайменше з 60% площі плити.
EPS — це плитний теплоізоляційний матеріал, який застосовують, зокрема, у системах фасадного утеплення. Його потрібно відрізняти від XPS, тобто екструдованого пінополістиролу, оскільки ці матеріали мають різну структуру та особливості приклеювання.
Для XPS потрібно використовувати матеріали та технологію, рекомендовані саме для екструдованого пінополістиролу. Детальніше про його приклеювання розповіли експерти КРАЙЗЕЛЬ у статті за посиланням:
https://www.kreisel.ua/trendi-ta-rishennja/chim-priklejiti-ekstrudovanii-pinopolistirol-xps
