Шпаклівку використовують для вирівнювання стін, усунення дрібних дефектів і підготовки поверхні до фарбування, шпалер або іншого фінішного оздоблення. Існують різні види шпаклівки, кожен із яких виконує своє завдання та підходить для конкретних умов. Вони відрізняються за призначенням, складом, допустимою товщиною шару та стійкістю до вологи, тому вибір залежить від стану основи, типу приміщення й подальшого оздоблення.
Залежно від призначення, види шпаклівок для стін поділяють на стартові, фінішні та універсальні. Вони використовуються на різних етапах підготовки стін і відрізняються зернистістю та допустимою товщиною шару:
● стартові — застосовують на початковому етапі, коли стіна має помітні нерівності, тріщини, заглиблення або перепади. Завдяки більшому зерну такі шпаклівки можна наносити товстішим шаром, щоб заповнити дефекти та вирівняти основу перед наступним етапом обробки;● фінішні — використовують уже після основного вирівнювання, коли поверхня достатньо рівна і потрібно прибрати дрібні нерівності, сліди від інструменту та підготувати стіну під фарбування, шпалери або декоративне оздоблення. Через дрібнішу фракцію їх наносять тонким шаром, щоб отримати максимально гладку поверхню;● універсальні — поєднують властивості стартових і фінішних матеріалів. Залежно від характеристик конкретного продукту їх можна використовувати і для вирівнювання невеликих дефектів, і для завершальної підготовки поверхні перед оздобленням.Крім призначення, види шпаклівок відрізняються за складом. Гіпсові матеріали переважно використовують у сухих приміщеннях, цементні та цементно-вапняні краще підходять для умов з підвищеною вологістю, а полімерні часто застосовують для фінішного вирівнювання.
Щоб правильно вибрати шпаклівку, варто оцінити кілька основних параметрів:
● тип приміщення — для житлових кімнат, офісів та інших сухих приміщень підходять матеріали для внутрішніх робіт, а для ванних кімнат і вологих зон потрібні шпаклівки, розраховані на підвищену вологість;● рівень вологості — він визначає, чи можна використовувати гіпсову або полімерну шпаклівку, чи краще обрати цементний або цементно-вапняний варіант;● стан поверхні — при значних нерівностях спочатку потрібне базове вирівнювання, тоді як для вже підготовленої стіни достатньо фінішного шару;● тип основи — потрібно враховувати який тип основи треба вирівняти (бетон, цеглу, газобетон, гіпсокартон або штукатурку) і чи підходить для цих цілей конкретна шпаклівка;● спосіб нанесення — одні матеріали призначені для ручного нанесення шпателем, інші можна наносити валиком або механізованим способом;● подальше оздоблення — під фарбування потрібна максимально гладка поверхня, тоді як під шпалери вимоги до фінішного шару можуть бути дещо іншими.Усі ці критерії потрібно оцінювати разом, оскільки одна й та сама шпаклівка не буде однаково доречною для сухої житлової кімнати, ванної або зовнішньої поверхні.
В асортименті КРАЙЗЕЛЬ представлені шпаклівки для різних завдань, тому зручніше розділяти їх за умовами використання та способом нанесення.
Для сухих приміщень можна використовувати готові шпаклівки, серед яких:
● KREISEL 601 — акрилова фінішна шпаклівка білого кольору із зерном до 0,06 мм. Наноситься шаром від 0,1 до 5 мм, добре шліфується, має високу адгезію до різних типів основи та не має запаху. Підходить для бетону, газобетону, цегли, гіпсокартону, ДСП, ДВП і OSB. Ця шпаклівка підходить для як ремонтних робіт, коли треба вирівняти локальні дефекти, так і для суцільного фінішного вирівнювання поверхні під подальше оздоблення;● KREISEL 605 — універсальна фінішна шпаклівка із зерном до 0,02 мм і товщиною шару до 3 мм. Завдяки дрібнодисперсній структурі допомагає отримати особливо гладку поверхню, легко шліфується та підходить для заповнення швів гіпсокартонних листів з приклеюванням армувальної стрічки. Її можна використовувати перед фарбуванням, шпалерами та декоративним оздобленням;● KREISEL 607 — професійна фінішна шпаклівка для шару до 3 мм. Її можна наносити шпателем, валиком або механізованим способом. Матеріал легко розподіляється, не розбризкується, добре загладжується та допускає вологу обробку, що допомагає виконувати частину робіт без пилу. Підходить для ручного й механічного шліфування та формує гладку основу під фінішне оздоблення.
Конкретний варіант підбирають за потрібною товщиною шару, способом нанесення та вимогами до гладкості поверхні.
Для ванних кімнат, інших приміщень із підвищеною вологістю та зовнішніх поверхонь потрібні матеріали, розраховані до більш жорстких умов:
● KREISEL 602 — біла цементна шпаклівка для внутрішніх і зовнішніх робіт, зокрема для приміщень із підвищеною вологістю. Цементна основа робить її стійкішою до вологи, тому вона краще підходить для ванних кімнат та інших зон, де полімерні або гіпсові матеріали використовувати недоцільно;● KREISEL 662 — сіра цементно-вапняна шпаклівка для внутрішніх і зовнішніх робіт. Вона підходить для приміщень із підвищеною вологістю, наноситься шаром до 5 мм, має високу адгезію до основи, є паропроникною та морозостійкою. Її можна використовувати на цементних, цементно-вапняних штукатурках і бетонних поверхнях, а також для створення гладких або модульованих структур перед фарбуванням.Саме вологість і умови експлуатації тут мають вирішальне значення: для ванної кімнати або фасаду потрібно обирати матеріал, який прямо призначений для таких умов.
Загалом видів декоративних шпаклівок не існує, адже основне призначення цієї категорії продуктів полягає у вирівнюванні поверхні та підготовці її до подальшого оздоблення. Водночас серед асортименту КРАЙЗЕЛЬ є продукти, які можна використовувати і для моделювання фактури.Для створення декоративної фактури можна використовувати KREISEL 660 і KREISEL 662. Після нанесення обидві шпаклівки допускають подальше опрацювання поверхні: коли матеріал починає тверднути, його затирають повстяною або губчастою теркою. Завдяки цьому можна отримати гладку поверхню або сформувати більш виражену модульовану структуру залежно від способу роботи інструментом.
Для сухих приміщень можна використовувати готові фінішні полімерні шпаклівки, а для ванних кімнат, вологих зон і зовнішніх поверхонь — цементні або цементно-вапняні матеріали, призначені для таких умов. Якщо поверхня має значні дефекти, спочатку виконують базове вирівнювання, а потім фінішне.
Кращою буде шпаклівка, характеристики якої відповідають основі, рівню вологості, потрібній товщині шару та подальшому оздобленню. Для гладкого фінішу важливі дрібне зерно й зручність шліфування, а для вологих приміщень — придатність матеріалу до роботи за підвищеної вологості.
