Штукатурка баранець — як обрати та поради щодо підготовки поверхні для нанесення?

Штукатурка «Баранець» утворює зернистий рельєф, виразність якого залежить від розміру заповнювача та способу роботи теркою. Таке покриття можна наносити на традиційні штукатурки, гіпсокартон і базовий армований шар систем утеплення. Однак незалежно від типу основи важливо правильно підібрати сумісні матеріали та дотриматися технології підготовки поверхні, інакше фінішний шар може покриватися плямами або почати відшаровуватися.

За якими критеріями обирати штукатурку «Баранець»?

Під час вибору потрібно враховувати склад, розмір зерна, тип основи та умови експлуатації покриття. Якщо матеріал буде наноситися зовні будівель, фасадна штукатурка «Баранець» має бути стійкою до атмосферного впливу та сумісною з іншими шарами фасадної системи.

Основні критерії вибору:

●    склад — декоративна штукатурка «Баранець» буває двох типів: мінеральною та полімерною. Мінеральна штукатурка випускається у вигляді сухої суміші, яку перед нанесенням змішують із водою, а полімерна штукатурка зазвичай постачається готовою до використання;
●    розмір зерна — дрібний заповнювач утворює стриманіший рельєф, тоді як крупніший робить поверхню виразнішою, проте збільшує витрату матеріалу;
●    умови експлуатації — для зовнішнього покриття важливі водостійкість, стійкість до атмосферних чинників і морозостійкість;
●    сумісність з основою — матеріал потрібно підбирати відповідно до типу поверхні та складу інших шарів оздоблення;
●    паропроникність — здатність покриття пропускати водяну пару особливо важлива для мінеральних основ і фасадних систем утеплення;
●    колір — мінеральну штукатурку після висихання фарбують у потрібний відтінок, тоді як готову полімерну штукатурку можна заколорувати перед нанесенням, тобто додати колір безпосередньо в матеріал. У такому разі додаткове фарбування готової поверхні не потрібне;
●    витрата — вона залежить від розміру зерна, стану поверхні та способу нанесення.
Орієнтовну вартість визначають з урахуванням усіх складників системи, площі фасаду, витрати матеріалів і необхідності подальшого фарбування. Такий розрахунок точніше відображає майбутні витрати, ніж порівняння вартості окремих упаковок.

Які системи фінішного оздоблення пропонує КРАЙЗЕЛЬ?

Для формування рельєфу «Баранець» КРАЙЗЕЛЬ пропонує дві системи фінішного оздоблення. Перша передбачає нанесення сухої мінеральної штукатурки та її подальше фарбування. У другій використовують готову полімерну штукатурку, якій надають потрібного кольору ще до нанесення.

Система 1: Використання мінеральної штукатурки з подальшим фарбуванням

У цьому варіанті оздоблення виконують у три етапи:

1.    Ґрунтування основи. Ґрунт потрібен для створення шорсткого контактного шару, покращення зчеплення штукатурки з поверхнею та вирівнювання водопоглинання. Для цього етапу підходить KREISEL 330 Кварцґрунт універсальний. Завдяки кварцовому наповнювачу він також полегшує подальше формування фактури.
2.    Нанесення декоративного шару. Штукатурка формує зернистий рельєф і захищає підготовлену основу від атмосферного впливу. У цій системі використовують KREISEL P100, суху мінеральну суміш білого кольору із зерном 1,5 або 2 мм. Після затвердіння матеріал стає водо- і морозостійким, має високу адгезію та стійкість до погодних умов.
3.    Фарбування покриття. Фарба надає готовій поверхні потрібного кольору та завершує систему оздоблення. Після висихання штукатурки для цього етапу можна використати фасадні фарби KREISEL 001, KREISEL 003 або KREISEL 005.
Отже, мінеральна система передбачає окреме приготування штукатурної суміші та подальше фарбування поверхні. Під час робіт потрібно дотримуватися технологічних перерв (часу висихання кожного нанесеного шару).

Система 2: Використання готової полімерної штукатурки

У цій системі декоративний матеріал постачається готовим до нанесення та може бути заколорований у вибраний відтінок. Фінішне оздоблення складається з двох основних етапів:

1.    Ґрунтування основи. У цьому випадку використовується кварц-ґрунт такого ж кольору, що і фінішне покриття, адже він не тільки покращує зчеплення фінішного шару з поверхнею, полегшує формування рельєфу, а й зменшує колірний контраст між основою і штукатуркою. Для акрилової системи використовують KREISEL 331 Кварцґрунт акриловий. Для силіконових, силікон-модифікованих і силікат-силіконових покриттів підходить KREISEL 333 Кварцґрунт силіконовий. Обидва матеріали тонуються відповідно до кольору майбутнього покриття. 
2.    Нанесення декоративного шару. Готова штукатурка створює фактуру, надає фасаду вибраного кольору та формує стійке до атмосферного впливу покриття. Залежно від необхідних властивостей можна вибрати KREISEL 010 акрилову, KREISEL 020 силоксан-силіконову, KREISEL 031 силіконову або KREISEL 040 силікат-силіконову штукатурку. Ці матеріали мають високу адгезію, доступні в різних варіантах зернистості, фактури та кольору, а також підходять для ручного і машинного нанесення.
 

Перед роботою готову штукатурку потрібно ретельно перемішати. Оскільки матеріалу надають потрібного кольору до нанесення, після висихання поверхню не потрібно додатково фарбувати.

Порівняння двох систем

Мінеральна система включає ґрунтування, нанесення сухої штукатурної суміші та фарбування. Полімерний варіант складається з ґрунтування і нанесення готової заколорованої штукатурки.

Друга система має кілька практичних переваг:

●    не потребує дозування води та приготування штукатурної суміші;
●    передбачає меншу кількість етапів;
●    не потребує обов’язкового фарбування після висихання;
●    дає змогу узгодити колір ґрунту і фінішного матеріалу;
●    зменшує ризик помилок під час замішування.
Завдяки цьому готова полімерна система спрощує декоративне оздоблення фасаду та скорочує тривалість робіт. Проте незалежно від вибраного варіанта фасадна штукатурка має поєднуватися з відповідним ґрунтом.

Які основні етапи нанесення штукатурки «Баранець»?

Нанесення штукатурки «Баранець» послідовне виконання етапів, що допомагає отримати рівномірне покриття без видимих стиків і відмінностей у кольорі.

Порядок роботи:

1.    Підготуйте основу. Поверхня має бути сухою, міцною, рівною та очищеною від пилу, жиру, залишків фарби й неміцних покриттів. Дефекти потрібно відремонтувати, а нерівності вирівняти відповідним матеріалом.
2.    Заґрунтуйте поверхню. Ґрунт наносять рівномірно та без пропусків, щоб покращити зчеплення штукатурки з основою і вирівняти її водопоглинання. До наступного етапу переходять після повного висихання ґрунту.
3.    Підготуйте штукатурку. Суху мінеральну суміш змішують із рекомендованою виробником кількістю води, витримують п’ять хвилин і перемішують повторно. Готову полімерну штукатурку перед нанесенням достатньо ретельно перемішати.
4.    Нанесіть декоративний шар. Матеріал рівномірно розподіляють гладким сталевим шпателем на товщину зерна. Надлишок штукатурки знімають тим самим інструментом.
5.    Сформуйте рельєф. Поверхню обробляють пластиковою теркою, дотримуючись однакового напрямку та інтенсивності рухів. Від способу роботи інструментом залежить, якою вийде фактура «Баранець».
6.    Працюйте без тривалих перерв. Нову порцію матеріалу потрібно з’єднувати з попередньою, поки вона не почала застигати. Великі площини, які неможливо оштукатурити безперервно, попередньо розділяють на окремі ділянки малярною стрічкою.
7.    Захистіть свіже покриття. До повного висихання штукатурка не повинна зазнавати впливу дощу, морозу, сильного вітру, прямого сонця та надто швидкого висихання.
Роботи виконують за температури від +5 до +30 °C. Використання однакових інструментів і техніки нанесення на всій площині допомагає зберегти однорідність рельєфу та кольору.

Часті запитання (FAQ)